Дослідження показують, що є темна сторона гарного настрою, а прагнення щастя іноді може зробити вас менш щасливими. Занадто великий заряд бадьорості може перетворити вас на довірливого, егоїстичного, менш успішного – і це лише верхівка айсберга. Цікава психологія на сайті varto.org.ua.
Щастя має свої переваги (крім гарного настрою, зрозуміло). Воно може захистити нас від удару та застуди, робить нас більш терпимими до болю і навіть продовжує життя. Однак Джейн Грубер, професор психології Єльського університету, яка вивчала щастя, попереджає, що дуже важливо знати міру у позитивних емоціях.
Вона порівнює щастя з їжею: незважаючи на необхідність та переваги, занадто велика кількість їжі може викликати проблеми; так само щастя може призвести до поганих результатів. «Дослідження показує, що занадто високий рівень позитивних емоцій призводить до ризикованої поведінки, зловживання алкоголем і наркотиками, ненажерливості і навіть зневаги до небезпеки».
Яка ще надмірна радість чи позитивні емоції та відносна відсутність негативних можуть нашкодити вам?
По-перше, вони можуть перешкоджати перспективам вашого кар’єрного зростання. Психолог Едвард Дайенер, відомий своїм дослідженням щастя, та його колеги проаналізували різні роботи, які включали результати тестів понад 16 тисяч людей по всьому світу, та виявили, що ті, хто раніше демонстрував високі показники задоволеністю життям (наприклад, 5 за п’ятибальною шкалою), через роки повідомляв про нижчі доходи, ніж ті, хто раніше почував себе трохи менш щасливим. Окрім того, вони раніше кидали школу.
Одне з досліджень було проведено за участю групи першокурсників американського коледжу, які заявляли про своє щастя у 1976 році. менш веселих однолітків. Чому ж? Дайенер припускає, що люди, які не мають достатньо смутку чи тривоги, рідко бувають не задоволені своєю роботою, а тому не відчувають необхідності до отримання додаткової освіти чи зміни кар’єри.
Психологи зазначають, що емоції є адаптивними: вони змушують змінити нашу поведінку, щоби вижити. Гнів готує нас до боротьби, страх допомагає вислизнути. Але що про сум? Дослідження показують, що коли ми сумні, ми думаємо у більш систематичній манері. Сумні люди уважні до деталей, тоді як радісні люди схильні виносити поспішні судження, які можуть відбивати расові чи статеві стереотипи.
У дослідженні 1994 року, опублікованому в журналі Journal of Personality and Social Psychology, Гален Боденхаузен, психолог із Північно-західного Університету, з колегами запропонував 94 студентам взяти участь у симуляції «студентського суду». Їм було сказано, що вони ухвалюватимуть рішення після вивчення справи, що трапилася в іншому кампусі. Перед відкриттям «засідання» у половини учасників було викликано гарний настрій (їм дали інструкцію подумати і написати про подію, яка приносила їм радість), тоді як іншій половині було запропоновано згадати рутинні події попереднього дня (щоб зберегти у них нейтральний настрій). Результати були очевидні: студенти, які перебували в хорошому настрої, частіше знаходили однокурсника на ім’я «Хуан Гарсіа» винним у побитті сусіда по кімнаті «Джона Гарнера». Контрольна група розійшлася на думці, розділившись приблизно порівну.
Ідея про те, що щасливі люди схильніші до стереотипного мислення, була підтримана у дослідженні Джо Форгаса, професора психології в австралійському університеті Нью Саут Уеллс. В експерименті, опублікованому в грудневому номері Європейського журналу Соціальної психології у 2011 році, Форгас запропонував студентам прочитати філософське есе «Робіна Тейлора», до якого було додано фотографію передбачуваного автора. Деякі студенти отримали фотографію бородатого чоловіка середнього віку; інші – молода жінка у футболці. Незважаючи на абсолютну ідентичність есе, студенти, яким підняли настрій, вважали роботу чоловіка компетентнішою. Їхні нейтральні колеги вважали обидва есе однаковими за якістю.
Навіть просте прагнення почуватися радісним може зробити нас менш щасливими. Джонатан Скулер, професор психології Університету Каліфорнії в Санта-Барбарі, та його колеги запропонували групі зі 120 піддослідних послухати «Весну священну» Стравінського, непросту для сприйняття композицію. Він виявив, що ті, хто слухав музику з наміром відчути себе щасливими або постійно оцінювати ступінь своєї радості, в результаті відчували себе нещаснішими, ніж ті, хто був зосереджений тільки на враженнях.
Згідно з психологом Айріс Мосс, чим більше людина женеться за щастям, тим більше шансів у нього залишитися розчарованим. У дослідженні, в якому взяли участь 43 жінки, опублікованому в серпневому номері «Emotion» у 2011 році, Мосс показала, що ті, хто читає новини, написані для підняття настрою, почуваються самотнішими після фільму про приречене кохання Клінта Іствуда та Меріл Стріп у «Мостах округу Медісон», ніж контрольна група, якій перед переглядом фільму було видано газети з нейтральними новинами.
Але поки що не спалюйте книг про те, «як стати щасливим». «Я не хочу бачити, як люди викидають книги по самодопомозі, страждаючи на депресію, хоча могли б отримати з них користь», – каже Скулер. – Просто не ведіть рахунок своєму щастю. Погано тоді, коли щастя є для людей метою».
Тож якої кількості щастя достатньо? Грубер зазначає, що важливо прийняти той рівень щастя та негативних почуттів, який у вас є – поки що це не доходить до клінічної депресії, зрозуміло. Продовжуючи роботу інших психологів, Джейн Грубер та її колеги тепер займаються дослідженням того, як баланс досягається при супроводі кожних трьох позитивних емоцій (таких як радість, співчуття, подяка чи надія) однією негативною (огидою, збентеженням, страхом, виною чи смутком).
